Ігор Рюрикович

Дата народження цього відважного і жорстокого воїна, мудрого політика і першого об'єднувача Русі, залишається невідомою. Олег був братом дружини Рюрика і після його смерті став спадкоємцем князя і опікуном його малолітнього сина Ігоря.

Три роки Олег правив у Новгороді, а в 882 році на чолі збірної дружини з варягів і північних слов'янських і угро-фінських племен виступив у похід на південь. Дорогою він підкорив усі міста, що знаходилися тут, а потім, хитрощами захопивши Київ, переніс туди центр об'єднаної слов'янської держави. Так, 882 рік почав уважа-тися датою створення Давньоруської держави.

Перш за все Олег зміцнив свій вплив. Для цього підкорені міста було обкладено даниною,
а правити ними поставлено підлеглих князеві посадників. У той же час князь відгородив свою державу від східних сусідів — печенігів і хозар, звівши уздовж кордонів ряд фортець і засік.

У 907 році Олег за підтримки киян організував великий похід на Константинополь і домігся успіху: через чотири роки було укладено договір між греками та Руссю, в якому важливе місце приділялося юридичним взаєминам між двома народами.

Помер Олег у 912 році після другого, далеко не такого вдалого походу на Візантію. Існують дві версії його смерті. Відповідно до першої, князь загинув від укусу змії, передбаченого задовго до того язичницьким жерцем-волхвом. За іншою версією, після невдачі під Константинополем Олег повернув своє військо до Криму, а потім вирушив до Персії, де і загинув у нерівному бою.